«Аптечний саміт України – 2015»: сила в порозумінні

15.12.15 17:48 1 076    
Аптечний саміт України - 2015 10 грудня в столичному готелі «Русь» відбувся «Аптечний саміт України – 2015», організований ВГО «Аптечна професійна асоціація України». Під час заходу було проведено конструктивні діалоги між представниками фармацевтичної спільноти всіх ланок галузі та регуляторного сектора, здійснено підбиття перших підсумків року, що завершується, аналітичний огляд подій і тенденцій, обмін досвідом та думками. Співорганізатором події виступила компанія «УкрКомЕкспо», генеральним спонсором – компанія «Нобель Ілач Санаі Ве Тіджарет А.Ш.» в Україні, аналітичним партнером – компанія «Моріон», генеральним інформаційним партнером – «Еженедельник Аптека», інформаційним партнером – журнал «Рецепты аптечных продаж».

Модераторами Саміту стали Ігор Крячок, директор ТОВ «Моріон», Ігор Червоненко, голова правління ВГО «Аптечна професійна асоціація України», Олег Никулишин, генеральний директор мережі аптек «D.S.».

Першу сесію «Регуляторна політика для аптечної справи в Україні» відкрив Ігор Червоненко. Він коротко розповів, чим сьогодні займається АПАУ, яка її мета, місія і цілі. Cпікер звернув увагу учасників Саміту на нові ініціативи організації, а саме: запровадження «Кодексу етичної діяльності аптечних закладів» і «Знаку якості» АПАУ (гарантована якість лікарських засобів, професіоналізм персоналу, лояльність до клієнтів, дотримання «Кодексу етичної діяльності аптечних закладів»).

У чому сила і переваги АПАУ, пояснював Володимир Руденко, директор ВГО «Аптечна професійна асоціація України». «Наша сила насамперед у тому, що ми разом. Ми об’єднуємо аптеки і аптечні мережі, профільні громадські організації і ЗМІ, відстоюємо їхні професійні та бізнес-інтереси в органах державної влади, комітетах ВР України тощо. А також надаємо учасникам юридичні послуги і піар-підтримку», – зазначив спікер.

Як в Україні має виглядати ефективне самоврядування, говорив Петро Чепель, генеральний директор Групи компаній «МедФармХолдинг». Він запропонував, що АПАУ потрібно завершити розмежування на бізнес-асоціацію і професійну асоціацію із чітким розподілом обов’язків та завдань, і в такий спосіб надавати ефективну підтримку представникам українського фармринку.

Таке жваве обговорення присутності й значення на фармринку громадських ініціатив, які мають представницькі функції в державних органах влади і можуть впливати на прийняття тих чи інших рішень, стало підставою виникнення дискусії «Що чекає український аптечний ринок від регулювання?». За максимальне самоуправління і децентралізацію влади у сфері охорони здоров’я виступила Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету ВР України з питань охорони здоров’я. «МОЗ має забезпечувати, ті функції, що створює держава, а виконувати їх повинні органи місцевого самоврядування», ‒ зауважила спеціаліст.

Також Ольга Вадимівна поцікавилася думкою фармацевтичної спільноти щодо того, чи готовий український фармринок до замовлення ліків через Інтернет (ішлося саме про рецептурні препарати). На що більшість учасників відповіли, що рухатися в цьому напрямку потрібно, адже IT-технології розвиваються швидкими темпами і заперечувати це немає сенсу. Головне, щоб усе відбувалося в рамках закону (контроль за виписуванням рецептів лікарями, відсутність фальсифікованих препаратів та ін.).


Продовжуючи тему діяльності громадських організацій, до дискусії долучився Віктор Шафранський, заступник Міністерства охорони здоров’я України. Він закликав: «Дайте нам можливість розуміти, що бізнес є соціально відповідальним, прозорим, а не прикривається громадськими організаціями, лобіюючи свої бізнес-інтереси!». І від імені МОЗ України висловив готовність надавати підтримку в прозорих процесах, що відбуваються на вітчизняному фармринку.

Також В. Шафранський звернув увагу спільноти на те, що сьогодні існує надзвичайно багато проблем у медичних закладах маленьких містечок і сіл України: незадовільна ситуація з медобладнанням, рівнем надання послуг тощо.

У свою чергу Станіслав Шайко, генеральний директор ТОВ «Волиньфарм», наголосив на ще одній важливій проблемі «на місцях» ‒ доступності ліків у сільській місцевості. Спікер запропонував надавати ліцензійні умови на продаж лікарських засобів фельдшерсько-медичним пунктам, щоб пацієнти мали змогу вчасно і зручно придбати необхідні їм препарати, особливо це стосується літніх людей. Фактично така діяльність здійснюється, але незаконним шляхом.

На сьогодні Державна служба з лікарських засобів України виконує функцію органу ліцензування в повній мірі. Про це повідомила Олена Речкіна, директор Департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Держлікслужби. Нині провадиться активна робота щодо підготовки нових ліцензійних умов ведення господарської діяльності з виготовлення лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Слід зауважити, що учасники Саміту закликали до проведення перевірки стосовно дотримання ліцензійних умов, щоб усі учасники бізнесу перебували в рівних умовах і здійснювали свою діяльність у рамках закону. І тому О. Речкіна наголосила, що передліцензійні перевірки є необхідними.

Другу сесію на тему «Український аптечний ринок та фармдистрибуція 2015–2016» розпочав Сергій Іщенко, директор ТОВ «Проксіма Ресерч», надавши аналітичні дані фармринку в розрізі 2014–2015 років. Порівняно з докризовим періодом, споживання лікарських засобів в упаковках знизилося на (-13 %), хоча в національній валюті простежується суттєвий приріст ринку – (+53 %). Слід зауважити, що на тлі кризи збільшують частку в загальному об’ємі ринку роздрібної реалізації лікарських засобів національні виробники. Також спікер наголосив, що побоювання представників фарміндустрії щодо погіршення ситуації на ринку у випадку збільшення НДС до 20 % є небезпідставним, це може призвести до ще більшого ускладнення функціонування фармацевтичної галузі в нашій країні.

Неоптимістичні аналітичні дані на ринку викликали в слухачів важливе запитання: «Яке майбутнє фармацевтичного ринку?». На нього спробував відповісти Олег Никулишин, генеральний директор мережі аптек «D.S.». Спеціаліст наголосив, що зважаючи на ризики основних ринків, маленькі аптечні мережі (до 20 аптек) у жорстких конкурентних умовах самостійно не зможуть вижити. І тому для українських ретейлерів фарми існує два виходи – або закриватись, або консолідуватися. А шляхи консолідації можуть бути різними: злиття, поглинання; об’єднання, союзи; франчайзинг.

Звісно, щоб робити певні прогнози і визначати конкретні цілі на майбутнє, варто звернути увагу й на досвід іноземних ринків. З цією метою на Саміті були присутні експерти з Туреччини, Польщі, Латвії, Франції тощо.

Мустафа Джем Демірджі, голова представництва «Нобель Ілач Санаі Ве Тіджарет А.Ш.» в Україні, здійснив екскурс у фармацевтичний ринок Туреччини. У цій країні добре налагоджена взаємодія дистриб’юторів з аптеками (частота доставки товарів – 3–4 рази на день). Також у Туреччині запроваджено обов’язкову систему страхування, систему захисту від фальсифікації – спеціальний каре-код на препаратах, систему e pulse, що дозволяє пацієнту отримати призначення лікування онлайн, електронний рецепт тощо.

У свою чергу Кітія Блумфелде (Kitija Blumfelde), президент Асоціації фармацевтів Латвії, проаналізувала стан фармацевтичної галузі Латвії. Станом на 2014 рік у цій країні функціонувало 772 аптеки. Також є п’ять інтернет-аптек, які можуть працювати за умови наявності стаціонарних. Важливу роль у формуванні фармацевтичної галузі відіграє Фармацевтична громада Латвії, яка веде Реєстр фармацевтів і асистентів фармацевтів, створила Кодекс етики фармацевтів Латвії тощо.

Про тенденції польського фармринку, його гравців, традиційні й нові формати співпраці виробників з дистриб’юторами і аптеками розповіли Даріуш Дея (Dariusz Deja), директор з продажів та міжнародної дистрибуції і торгівлі ADAMEDGROUP, і Бартош Родавський (Bartosz Rodawski) , операційний директор компанії «Польфа Паб’яніце». Досвідом здійснення логістичних поставок лікарських засобів у Європі поділився Жан-Франсуа Фуско, генеральний директор компаії «FM-Health» в Європі. Він ознайомив учасників Саміту з діяльністю Європейської асоціації логістики і транспортування у сфері охорони здоров’я.

Завершенням другої сесії стало обговорення стану української дистрибуції та її взаємодії з аптеками. Олександр Суходольський, директор з розвитку компанії «БаДМ», запропонував представникам аптечного ретейлу здійснювати замовлення продукції часто, але малими партіями, що дасть змогу зменшити дефектуру. Валерій Кондрук, президент компанії «Фармпланета», відзначив відсутність у державного корпусу і регуляторних органів єдиного розуміння стратегії реформування системи охорони здоров’я України. На його думку, бізнесу потрібно навчитися домовлятися і делегувати своїх представників у владні структури, щоб відстоювати власні інтереси, тоді ринок почне розвиватися цивілізованим шляхом. Цю думку підтримала Тетяна Котляр, голова правління ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка “ФАРМУКРАЇНА”», і додала, що кожному потрібно вести бізнес чесно і прозоро, добросовісно дотримуючись ліцензійних умов.

Третя сесія «Аптечний маркетинг та інструменти розвитку аптечної справи» розпочалася з виступу Володимира Ігнатова, голови представництва компанії «Іпсен» в Україні, Білорусі та Молдові, виконавчого директора Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників (AIPM Ukraine). Експерт зауважив, що впродовж останніх 24 місяців головне інвестування фармкомпаній – це інвестування в утримування ціни. Однак чи можна в таких умовах прожити довго? Навряд чи! Тобто виробник має прийняти для себе якісь рішення. Першим варіантом може стати перегляд цінової політики, якщо це можливо, а якщо цінова конкуренція не дозволяє цього зробити, то виробнику доведеться провести корегування маркетингових витрат. Другим кроком може бути перегляд портфеля продуктів (залишаться лише високомаржинальні). І вже третім, досить кардинальним кроком може стати зміна моделі представленості компанії на ринку. Це випадок, коли компанія закриває своє представництво на ринку країни, а свій портфель передає іншій компанії.

Ганна Гук, маркетинг-директор компанії «Джонсон і Джонсон Україна», у своїй доповіді «Сучасні формати взаємодії аптеки зі споживачем» акцентувала увагу учасників на тому, що ОТС-виробники для просування обирають тримірну модель (візит до лікаря, торговий зал, реклама), тоді як FMCG-ринок надав пріоритет інвестиціям у торгову точку. Також спікер наголосила, що на сьогодні саме момент покупки набуває ключового значення.

Про те, як зовнішнє середовище формує M&A аптечного ринку і чого очікувати в найближчому майбутньому, розповів Ігор Хмілевський, керівник проекту «Фармконсалтинг».

Павло Харчик, директор компанії «Калина медична виробнича компанія», у своїй доповіді розповів про значення для фармретейлерів товарів PRIVATE LABEL і формування завдяки цьому лояльності до покупця, а також можливості отримання додаткового прибутку.

Актуальні питання маркетингу і промоції в аптеках з юридичного погляду розглянув Микола Орлов, керуючий партнер ЮК «ОМП». Він повідомив про представлені 7 грудня роз’яснення АМКУ до раніше оприлюднених рекомендацій, де вартість маркетингових послуг має бути економічно обґрунтованою, що не виключає можливості отримання прибутків від цієї діяльності.

Прес-служба компанії «Агентство Медичного Маркетингу»


Видео
Фармацевтический рынок: падение продолжается, но есть перспективы

Теги: , , ,


Комментировать

 *

Наши клиенты

Google+