Работник аптеки должен продавать или лечить?

26.12.17 12:01    2 787 
провизор Несколько лет украинские ученые ищут дополнительный «смысл бытия» для работников аптек (кроме продаж), изучают опыт зарубежных коллег, печатают научные статьи. Некрасиво как-то получается: аптека в Украине просто продает ЛС и ИМН. Не благородно! Где «домедицинская» помощь, направления к врачу, консультирование в вопросах здорового образа жизни?!

Статья из электронного журнала для владельцев и ТОП-менеджеров аптечных сетей «PharmaChief»


По мнению главы правления Общественного объединения «Всеукраинс­кая фармацевтическая палата», ценность провизора в Украине стала измеряться «средним чеком», а не профессионализмом работника аптеки. На коммерческие рельсы перешли многие коммунальные и государственные (в прошлом) аптеки.

Да, таковы реалии работы аптек в Украине. Зарабатывают провизоры, что плохого? Не воруют же.

Но нет! Горят желанием, если не государство, так общественные организации, «придумать» работникам аптеки в Украине некую «миссию», «социально значимую цель» существования аптеки.

А поскольку сами придумать не могут, то пытаются за рубежом подсмотреть. Что там, в развитых странах?

США Консультации по приему ЛС и использованию медтехники, информирование в общих вопросах здоровья. Делают прививки, уколы, анализы
Дания Профилактика заболеваний, поддержание здорового образа жизни, измерение давления, сахара в крови, иное
Великобритания Пропаганда здорового образа жизни, поддержка при самолечении, вмешательство в рецепт, консультации по использованию ИМН, иное. Паллиативное лечение, фармацевтическая помощь на дому, независимое выписывание рецептов
Германия Консультации по вопросам применения ЛС, повышение информированности пациента в вопросах охраны здоровья и медикаментозной терапии
Испания Постановка диагноза, назначение курса лечения. Услуги для наркоманов (анализ, обмен игл / шприцов, замещение метадона)

Ложка дегтя

Как видно из краткой сводной таблицы, все, что смогли придумать в развитых (!) странах, это не более чем дополнительная «социальная нагрузка» на работника аптеки.

Та самая, которая, может, и улучшает качество жизни потребителя, но кардинально жизней не спасает, доход для аптеки не увеличивает, на профессиональный рост работника аптеки не мотивирует!

И глядя на эти «дополнительные опции» не поворачивается язык говорить о «расширении полномочий, повышении статуса и профессиональной независимости» фармацевтов!

Да и… вряд ли эта нагрузка предполагает увеличение заработной платы провизора. Скорее, все это будет предложено делать в границах «оплаченного» работодателем рабочего времени. Таков бизнес «по-украински».
Так зачем нам это нужно?

Бочка меда

Фармацевтическая практика в мире меняет свою ориентацию с «продукта» на «пациента» (потребителя). Поэтому чуть шире стают и полномочия фармацевта. Но почему?

Потому что провизор в Украине со временем может стать доступнее, чем врач.

С уменьшением количества медицинских работников и переходом на «частично платную» и «платную» медицину фармацевт может занять уникальную позицию между пациентом и лекарственными препаратами: предлагать и рекомендовать лекарственные препараты.

Конечно, это удобно (и возможно) не для всех аптек: отдельные аптечные сети крупных городов работают в формате длинных очередей из покупателей к каждому окошку – здесь успеть бы просто товар выдать, не то что проконсультировать!

Отдельные авторы видят выход в создании мотивации для провизора в профессиональном росте, ориентации на клиента, желании действовать в интересах потребителя. Но возможно ли это? Мотивация в виде высокой заработной платы и премии – все равно ощутимее…

При нынешней ситуации и подходе к оплате труда провизора и нормативной базе аптека все же будет магазином, а не учреждением здравоохранения.

П.С. Для объективности следует признать, что отдельные страны (та же Великобритания) вывели работу национальных аптек на иной уровень. Но для этого с 2005 года Национальная служба здравоохранения Великобритании обязана заключать контракты с аптеками по оказанию фармацевтической помощи и покрывать часть таких расходов.
Готова ли к этому Украина? Или финансирование «расширения автономии аптек» будет предложено осуществлять самим аптекам?

Юрий СТОРОЖУК, юрист, заместитель директора компании
«Агентство Медицинского Маркетинга» по юридическим вопросам


Теги: , , , , , ,


Комментарии (6)

  • Олеся

    |

    п.Юрію!!! Фармацевтична палата не «придумує» нові місії українським провізорам і фармацевтам, а в першу чергу,хоче нагадати ім їхні прямі!!! обов`язки — надання якісних фармацевтичних послуг,які можливо кардинально картину не змінять, але якщо збережуть життя ще хоч 10% населення — то це буде цінно!!!!!
    Я за освітою клінічний провізор . І коли я бачу що маркетинг уже настільки полонив фармацію та охорону здоров’я — мовчати уже немає сил.
    Молоді кадри мають погані знання,а старше покоління вчиться лише маркетингу і забуває про основне -зберегти здоров’я !
    Я є Вашою клієнткою уже 5 років. Дякую. Багато корисного для себе почерпнула. Але сьогодні не втрималась від коментарю :)
    Нещодавно я теж підєдналась до ГО Фармацевтична палата, бо нарешті знайшла однодумців :). Нам хочеться достукатись до свідомості фарм працівника , нагадати ,що наші рекомендаціі мають бути відповідальними !!! і ми (провізора та фармацевти) несемо відповідальність за нашого пацієнта. Чому ми не говоримо про бренди та генерики? про доказовість та безпечність ? рекомендовані курси терапії ? взаємодію лікарських засобів? побічні дії та протипокази?…… Я впевнена що ці знання також принесуть аптеці прибуток, спеціалісту хорошу заробітню плату,а пацієнту -якісну фармацевтичну допомогу!!!
    Але це все важче вивчити ,а ніж те що за продажу препарату «А» ти отримаєш 20 гр і не вникати у фарм етикет :( .
    Фармацевтична палата на безкоштовній праці ентузіастів :) прагне покращити роботу фарм галузі в Україні . Не завжди необхідно «придумувати велосипед» , якщо він уже є.Тому досвід інших країн ,думаю , доцільно використати ;)
    Буду вдячна за Ваш комент.
    Блажієвська Олеся , клін провізор,член ГО Фармацевтична Палата.

    Ответить

    • АММ

      |

      Доброго дня, Олеся! Коротко прокоментувати Ваш коментар можу наступним
      чином: згоден з Вами, що надання якісних фармацевтичних послуг шляхом
      сумлінного дотримання і виконання фармацевтичним працівником своїх
      професійних обов’язків є нормою і необхідністю для виконання поставленої
      мети фармацевтичної галузі і медицини вцілому — зберегти здоров’я!
      Проте, суть того, що я хотів донести у своїй статті дещо в іншому, а саме —
      в ролі роботодавців та органів охорони здоров’я у мотивації фармацевтичних
      працівників, як ви розумієте, не тільки ідеологічно) , адже, як показує практика,
      будь яке «покращення» неважливо в якій сфері, у нас прийнято робити «за рахунок»
      особистих коштів, збільшення навантаження та самосвідомості працівника,
      забуваючи про прості потреби людини, мати достаток і психологічний комфорт.

      Ответить

  • Оля

    |

    Так, на жаль допоки у нас бути така мотивація працівників (чим більша виручка, тим більша зарплата, чим більше продаш по акції, тим краща буде премія, чим більший середній чек, тим ти кращий працівник і т.д.! )- цю систему зламати не можливо!
    Роботодавець хоче більше грошей, йому важлива виручка, постійні грошовиті клієнти.
    Працівнику — потрібна достойна заробітня плата, повага від клієнтів, комфортні умови праці, психологічний спокій, стабільність і впевненність у завтрашньому дні.
    А клієнту — важливіше своє здоровя, заощаджені кошти, добре слово і слушна порада.
    І кожен тягне у свій бік.
    Поки зарплата працівника буде залежати від виручки, а не від подяки чи вилікованого пацієнта (що неможливо) нічого не зміниться.
    Я провізор і вкрай незадоволена тим, що мені біля каси потрібно іноді десь прибрехати, пританцювати, побути клоуном, бо у мене є план! І якщо його не виконаю, то вдома буде голодна дитина. Але на душі постійно гидко від того, що я теж являюсь заручником дурної системи і змінити нічого не можу, і роботодавцю це до лампочки

    Ответить

    • АММ

      |

      Доброго дня. Розумію, що «накипіло». Однак, думаю, і ви також розумієте – що вибір «чесний, не думаю про гроші» та «нечесний, думаю про гроші» існує індивідуально для кожного. Власне, про гроші та їх заробіток можна думати і бути чесним).

      Визначення розміру заробітної в залежності від виторгу однозначно призводить або до спроб збільшити продажі, або до прощання з такою роботою. Або до нервового стресу через невідповідність роботи внутрішній мотивації.

      На жаль, на даний момент ситуація на ринку аптечних послуг саме така. Тож не полишайте спроб змінити його, принаймні на своєму робочому місці!

      Ответить

    • Саша

      |

      Молодець!! Цылком згоден. Аптека маэ бути аптекою, а не магазином. Має приносити пользу для покупця, а не втюхувати непотріб. Провізор відчуває себе шлю*ою, бо радит непотрібні ліки заради потреби роботодавця. ТАК НЕ МАЄ БУТИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

      Ответить

Комментировать

 *

Наши клиенты

Google+